Новонароджених хрестили одразу після появи на світ.

Дуже часто прямо в день народження. Принаймні, так робили православні. У католиків дітей могли хрестити через декілька днів після народження. Це легко помітити під час генеалогічних досліджень, звертаючи увагу на дату народження і хрещення.

Причина явища – релігійні переконання наших предків. Вони вважали, що душа неохрешеної дитини, у випадку смерті, не потрапить до раю. Оскільки дитяча смертність була дуже частою, то провести обряд хотіли швидко. Коли дитина народжувалась хворою чи недоношеною (“слабкою”) охрестити мала право навіть баба-повитуха, не священик. З тією ж метою – врятувати душу.

Є думка, що саме хрещення одразу після народження було однією із причин ранньої смерті дітей. Особливо в холодну пору року. Дитину занурювали чи кропили водою, вона мерзла і могла застудитися. Виходить, що хотіли подбати про душу, але робили те, що вбивало тіло.

Трагедією була смерть неохрещеного новонародженого. Значить, його душа, згідно з уявленнями, не могла потрапити до кращого світу. Нам часто трапляються такі записи у метричних книгах.

Генеалогія – це про життя і долі. Покоління перед очима дослідника. Сотні людей, сотні років, сотні історій.

Народні повірʼя, що стосуються дітей

Коли дитина не спить, то можна їй давати настоянку з макових головок. (Виходить, наркотик?)
Від дитячих приступів давати настоянку з трави “переляк”. Росте на лузі, квіти лілового кольору.
Від розладу шлунку помагає суміш із ложки золи, чарки оцту та деревного масла.
Якщо у дитини нежить, то значить, що у неї розвивається розум.
Щоб дитину не зурочили, треба вмити її помиями. Або покласти дитя на поріг і переступити через нього.
Не слід колиїати пусту люльку. Бо тоді дитина спати не буде.
Не варто давати імена хлопчикам по церковному календарю назад.
Коли дитину купають, то не треба класти її ногами на схід.
Не слід дозволяти дитині дивитися у дзеркало. Бо вона буде неспокійною.
Щоб не болів живіт, треба намочити ганчірку в дьогті та прикласти до тіла.

Предки не вибирали імена своїм дітям.

До початку ХХ століття це робили священики при хрещенні. Імʼя залежало від дня, коли син чи дочка зʼявилися на світ. Якщо хлопчик народився, коли церква відмічала день Миколи, то його так і називали. Якщо дівчинка – у день Марії, то вона отримувала це імʼя. Помітки про йменування дитини у честь святих можна інколи побачити у метричних книгах.

Звідси походить вислів, який і досі можна почути від старожилів: охрещена як Параска, народився на Івана. Вони можуть не згадати точний час народження предка, але розказують “координати” у церковному календарі.

Ви могли помітити, що бабусі з дідусями кажуть не “день народження”, а “іменини”. Із тої ж традиції – святкувати “день ангела”.

Якщо ви не знаєте точної дати народження свого предка та хочете пришвидшити пошук, звертайте увагу на ті дні, коли церква вшановувала святого з відповідним іменем.

Народженим не в шлюбі, священик дав найбільш незвичні імена

Наприклад, у селі Пруси (воно ж Михайлівка) на Черкащині фактично усі “незаконні” діти отримали такі імена. 70-80 роки ХІХ століття.

Почнем з хлопців, бо їх більше.

– Акакій

– Акіндін

– Варлаам

– Зотік

– Лупп

– Никон

– Поліевкт

– Селевк

– Серапіон

– Фока

Дівчачі імена ще цікавіші.

– Анфіса

– Киріакія

– Кикилія

– Сусанна

На фоні звичайних Марій, Анн, Василів, Іванів виглядає як помста за порушення “моральних норм” того часу.

Більше про генеалогічне древо та те, що можна знайти в архівах України, читайте в блозі.

Генеалогія. Діти. Пошук предків. 19 століття.

Дитинство наших предків – найважчий етап життя.

Бо воно могло обірватися щодня: дифтерія, віспа, кір, дизентерія, коклюш, застуда, скарлатина, краснуха та інші хвороби. Те, що сьогодні лікується звичайними аптечними препаратами, вбило мільйони хлопчиків і дівчаток. Навіть зʼявитися на світ під час пологів у супроводі бабки-повитухи – уже випробування. Бо та бабка більше вірила в бога і народну медицину, ніж знала гінекологію.

Багатодітність родин та постійна зайнятість батьків призводили до неналежного догляду. За меншими повинні були дивитися старші. Але як “дбайливо” вони це робили – відомо. Звідси – нещасні випадки. Діти топилися у водоймах, ламали кінцівки, гинули від удушшя чадним газом, ковтали неїстівні предмети тощо.

Харчування було бідним

Знаєте, що таке “кукла”? Розжований матірʼю чи бабою шматок звичайного житнього хліба, загорнутий у тканину. Дитині давали її смоктати, щоб та не плакала і не голодувала, коли в матері неставало молока. Наскільки “кукла” корисна для дитячого шлунка?

Подружжя могло втратити більше 10 дітей. Прозвучить цинічно, але це сприймалося без особливого трагізму. Невдовзі після смерті дитини жінка знову вагітніла, і так повторювалось з року в рік. У науці це називається грубим терміном – екстенсивне демографічне відтворення. Характерне для відсталих країн і суспільств.

У тому, що саме ваші предки народилися, виросли і завели свої родини, є щось від везіння. Вони вижили, щоб у світ прийшли ви. Вивчайте генеалогію і відкривайте імена тих, хто прожив життя для вас.

Як зацікавити дітей дослідженням родоводу, читайте в нашому блозі.

Генеалогія. Родовід. Пошук предків. Діти. Дерево роду. ХІХ стліття.

Діти допомагають дослідити дерево роду

Найперше треба сказати, що у батьків часто було двоє дітей з однаковими іменами. Два Степани, два Павла чи Миколи.

Коли виростали ці двоє однойменних синів і заводили свої родини, відокремити одну від іншої буває непросто. Гарний сценарій пошуку – за іменем дружини. У одного Ганна, а в другого Марія – от і готово.

Буває задача “із зірочкою”, як у нас. Два Івани Михайловичі, і в обох жінки на імʼя Євдокія! Добре, що по-батькові у них різне: Євдокія Семенівна і Євдокія Степанівна.

Зразу подумали, що це одна родина, а по-батькові дружин – помилка священика. Далі розробляли іншу версію: перша жінка Євдокія померла, а Івану пощастило оженитися на іншій. Теж не воно, бо не знайшли ні запису про смерть Євдокії-1, ні запису про шлюб з Євдокією-2, хоча метричні книги збереглися за кожен рік з 1857 до 1917

Помітили, що діти народжуються у різний період. Перша виявлена дитина Івана і Євдокії Степанівни зʼявилась на світ у 1857. Остання – у 1874. Перша дитина Івана і Євдокії Семенівни – 1872 року народження, а остання – 1891.

Якщо взяти до уваги версію, що все це діти одного подружжя, то виходить, що родились вони протягом 34 років. Це можливо лише за умови, що у чоловіка було два шлюби.

Картина вималювалась така. Було два Івани Михайловичі. Діти одного подружжя, але різного віку. Той, що чоловік Євдокії Степанівни – старший, чоловік Євдокії Семенівни – років на 10 молодший.

Треба знайти ще більше доказів цієї версії. Така вона – робота генеалога.

Не втрачайте можливість замовити дослідження родоводу в компанії “Family Tree”.

Ми займаємося професійним вивчення генеалогії на основі архівних документів. Побудоване нами ваше дерев роду буде містити виключно точні дані та цікаві сюжети родинної історії

Історія роду

Дізнайтесь для себе
Передайте нащадкам

ГЕНЕАЛОГІЯ

Генеалогічне дослідження

Вивчення сімейної історії

YouTube

TikTok

Facebook

Instagram

Контакти

T: +38 095 166 51 64

E: ua.familytree@gmail.com

Умови використання

Політика конфіденційності

Tags:

Життя предків – Про дитинство пращурів 200 років тому