Skip to main content

Генеалогічне дослідження проводиться на основі архівних документів. Вони зберігаються в обласних архівах: Державний архів Київської області, Державний архів Львівської області, Державний архів Вінницької області та багато інших.

У кожному з них зберігаються мільйони документів, що містять дані для вивчення генеалогії та історії України. Наприклад, сповідні відомості чи ревізькі казки. Шукати записи про предків треба вручну в архіві або на спеціальних ресурсах, які публікують копії документів. Це не позбавляє необхідності читати рукописи, оскільки генеалогічної бази даних, яка б містила дані про предків, немає.

Одні із таких документів, що використовуються для дослідження родоводу – це списки рекрутів та військовозобовʼязаних. Вони були створені у часи Російської імперії. Тоді, як і зараз, проводився облік чоловіків, які могли бути призвані до війська. 

Завідували таким обліком “рекрутські пристуствія”, а пізніше – “присутствія по військовій повинності”.  Вони були створені в кожній адміністративній одиниці імперії. Дрібні – у волостях, а великі – у центрі губерній. Фонди “рекрутських присутствій” з документами, що відображають усі аспекти їх роботи, зберігаються в архівах. На жаль, не всі вони збереглися повністю.

Генеалогія. Архів. Дослідження родоводу. Документи.

До реформ у 60-х роках ХІХ ст. військова повинність не була загальною.

В армію забирали рекрутів, яким випав жереб служити. Їх набирали небагато, по 1 чи 2 з кожної сотні жителів.

До слова, після проходження служби в армії, навіть колишній кріпак ставав вільною людиною. Міг вільно обрати місце проживання та рід занять. Деякі колишніх солдат додому вже не повертались, а селились у містах чи там, де була робота.

Знаєте, кого наші предки зразу називали moskаlяmи? Рекрутів і солдат-росіян, розміщених по хатах у звичайних селян “на постой”. Тобто – жити, поки у селі базується військова частина. Звісно, за рахунок самих селян. Moskаlь = cолдат. Це з ними Тарас Шевченко дівчатам заповідав не кохатися.
Найстрашніше в рекрутчині було те, що у військо забирали на строк до 25 років. Юнак 21 року, якому “брили голову”, якщо повертався зі служби додому, то був вже немолодим чоловіком.
Солдат повністю втрачав звʼязок із родиною. Із рідним селом. Із соціальним станом, звідки він походив. Дружина рекрута – солдатка, не мала права вийти заміж удруге, поки чоловік живий. Дітей рекрута могли причислити до кантоністів і теж забрати в армію.

У 1847 – 1857 солдатом був Тарас Шевченко.

Про службу поет казав: «Усі попередні мої страждання, порівняно із цими, були дитячі сльози. Гірко, нестерпно гірко”. «Солдати – найбідніший, найжалюгідніший стан у нашій православній вітчизні. У нього відібрано все, чим тільки життя красне: родина, батьківщина, свобода, одним словом, все».
Ротний командир Косарєв згадував, що служба була важкою навіть для офіцера, а “про солдатів і говорити нема чого. І маршуванням, і рушничними прийомами займайся, і походи відходи і в спеку, і в холод, іноді навіть на одних сухарях, або ще гірше. Копай, бувало, тягай на собі землю для насипки укріплень – і це місяцями, у нестерпну спеку чи холод”.
Тарас Шевченко. Рекрут.

Рекрутів оглядала медична комісія

Як і у наш час, це робиться, щоб визначити стан їхньої придатності до несення військової служби. У рекрутських списках є результати такого обстеження. Якщо чоловік мав хронічні хвороби, каліцтва, важкі захворювання, про це писалося в документах. У тому разі, коли хвороб не було виявлено, то ставили вердикт, що чоловік здоровий. Однак, це не означало, що він 100% потрапить на службу.

Рекрутські списки – гарне джерело, щоб дізнатися стан здоровʼя предка та наявність у нього різних вад. Багато списків рекрутів зберігаються в Державному архіві Полтавської області.

Генеалогія. Дерево роду. Пошук предків. Архів.

Генеалог Владислав Волинський порахував середній зріст рекрутів, яких забирали до війська із Миргородського повіту Полтавської губернії. Зробив це на основі усіх 20 справ, що збереглися у фонді повітового рекрутського присутствія за другу половину 19 ст.

Виявилося, що в середньому рекрути були ростом 2 аршини 5 вершків. Рахуємо у звичних нам величинах. Аршин – 70.9 см. Вершок – 4.4 см.

Отже, середній зріст рекрутів – 163.8 см. Можна вважати, що приблизно такого середнього зросту були всі чоловіки у Миргородському повіті. Тепер ви знаєте трохи більше про зовнішність предків.

P|S. Наполеон Бонапарт – імператор французів, геніальний державний діяч і полководець, був зростом 168 см. Тож чи справедливо російські “історики” обзивали його коротуном?

Із рекрутських списків можна дізнатися зовнішність предка

Фотографій у ті давні часи ще не було. Тому в рекрутські списки вносили словесний опис чоловіка. Так, можна довідатися, якого зросту були предки, якого кольору у них були очі, форма носа, колір волосся, форма вух і губ. Якщо людина мала якісь характерні риси, то це теж фіксувалось. Маючи уявлення про зовнішність, військові могли розшукати солдата, якщо той утік з армії. Інших документів, які б містили такі дані про предків, не існує. 

Окрім того, в рекрутських списках вказано місце проживання чоловіка, його соціальний стан, рівень грамотності. У деяких вказано склад родини, що додає відомостей у дерево роду. Дізнатися більше про рекрутську повинність можна в окремій статті нашого блогу.

Списки рекрутів

Шукайте рекрутські списки в українських архівах. Робіть це якомога швидше. Якщо документи, що зберігаються в архівах, будуть пошкоджені чи втрачені, дослідити родовід вже нікому не вдасться. ʼ

Однак, краще передати цю справу в роботу нашій компанії. Досвідчені генеалоги знайдуть усе про біографію ваших предків, що збереглося в документах до нашого часу.

Замовляйте дослідження родоводу сьогодні, оскільки завтра архіви можуть бути втрачені назавжди.

Історія роду

Дізнайтесь для себе
Передайте нащадкам

Генеалогічне дослідження

Вивчення сімейної історії

T: +38 095 166 51 64

E: ua.familytree@gmail.com