Дослідження дерева роду – це не просто.
Отримали чергове замовлення на дерево свого роду. Клієнт був упевнений, що його предок народився у 1906 році у Києві. Шукали запис про народження, та не знайшли нічого. Жодної згадки про родину у записах за 1903 – 1909. Досліджували ширше, бо враховували можливість неточного датування народження. Переконалися, що у Києві далі шукати не варто. А де зʼявився на світ предок – не відомо.
Не хотілося засмучувати замовника нульовим результатом. Треба було задіяти новий сценарій.
У базі даних учасників Другої світової знайшли двох солдат, які за прізвищем, по-батькові та віком могли бути рідними братами прадіда клієнта. Народилися обидва в одному із сіл сучасної Житомирщини.
У Державному архіві Київської області знайшли матеріали перепису жителів цього села, датовані 1897 роком. Дуже важливе джерело, де є повний склад родин, вказаний їхній вік, соціальний стан, рівень грамотності, рідна мова тощо.
У цьому документі відшукали родину ймовірного батька згаданих вище трьох синів. Тоді взялися за дослідження метричних книг села і знайшли запис про народження прадіда. Саме того хто, на думку замовника, народився у Києві.
Коли виникають складні ситуації і знайти потрібні дані зразу не вдається, тоді досвід, знання і цілеспрямованість – найкращі помічники.
Автор дослідження дерева роду – генеалог та історик Владислав Волинський.
Спосіб дізнатися дівочі прізвища прабабусь.
Записи про хресних батьків – гарне джерело для цього. Насамперед, для дослідження родоводів православних, у яких дошлюбне прізвище жінок вказано в одному місці – у метриках про одруження. А що робити, коли вони не збереглися?
Зараз у роботі саме такий випадок. Метричних книг про народження багато, майже за кожен рік. А от записів про шлюб у період між 1870 та 1890 немає. На цей час припадає одруження Матрони Степанівни Гавриленко, дівоче прізвище якої слід дізнатися.
Найперше: треба виявити усі записи про народження дітей Матрони, рік за роком вивчаючи метричні книги. Знаючи, що рідні брати і сестри матері могли хрестити племінників, звертаємо увагу на них. Шукаємо тих, по батькові кого – Степанович або Степанівна.
Оскільки Степан – доволі часте імʼя (це не Климентій, Абрам чи Калина) треба виключити вірогідність помилки. Ключем стануть ті хресні, хто повторюється в записах про народження різних дітей Матрони.
Бачимо: Матвій Степанович Онищенко хрестив Івана Гавриленка, Ганну Гавриленко, Сергія Гавриленка. А Олена Степанівна Онищенко – Горпину Гавриленко та Петра Гавриленка.
Продовження теми про практику дослідження дерева свого роду та генеалогії, читайте у нашому блозі.
Такі повторення не можуть бути випадковими. Робимо висновок, що Матрона до шлюбу – Онищенко.
Метричні книги не писали для того, щоб досліджувати родоводи.
Це генеалоги та історики додумалися їх так використовувати.
Віками лише дворяни мали виняткове право знати родовід. Генеалогія давала їм змогу бути вищою частиною суспільства. Вони підтверждували родинні звʼязки зі знатними предками, завдяки чому отримували привілеї. Дерево роду у дворянських сімʼях велося століттями.
Наші предки із козаків чи селян не робили своє генеалогічне дерево. Не берегли метричні зиписи в скрині. Память про предків передавали усно.
Тільки у 21 столітті всі здобули право вивчати свою родинну історію та генеалогію. У час демократії та відкриття архівів.
Користуйтесь можливістю. Цього не було за всю історію людства. Скоріш за все, ви будете першою людиною зі свого роду, хто дослідить його минуле.
Вивчення генеалогії та дерева свого роду дає змогу відчути себе детективом.
Замовляйте дослідження родоводу і станьте учасником цікавого дослідження свої власної історії.
Історія роду
Дізнайтесь для себе
Передайте нащадкам
© 2026 Family Tree. UA Genealogy Research

