Людські долі очима дослідника родоводів.

У 1881 у села Андріївка (неподалік від міста Курахове на Донеччині) народився Йосип Терещенко. Коли йому виповнилось 19, він якимось чином опинився в селі Чорнявка, що зараз в Черкаській області. Це майже 600 кілометрів від рідної Йосипу Андріївки.

У Чорнявці він одружився із Катериною Галкою та забрав її до себе додому. Жінка народила Йосипу трьох дочок і сина Василя. Але захворіла на тиф у 1906 і померла, коли їй було 25 років.

Йосип у 1907 оженився вдруге на Парасці. Подиву моєму не було меж, коли я дізнався де саме. У сусідньому із Чорнявкою селі Думанці! Тобто знову за 600 кілометрів від дому в Андріївці!

Історія Йосипа із Параскою була щасливішою. Подружжя прожило разом до самої смерті, мали багато діток. Їх нащадки замовили це дослідження. Звісно, про таке минуле родини вони не знали.

Чому Йосип, живучі на Донбасі, одружувався на жінках, родомі із сусідніх сіл на Черкащині? Окей, так буває раз: приїхав, закохася, весілля, переїзд молодої родини на батьківщину чоловіка… Але щоб їхати після смерті першої жінки знову на Черкащину, щоб там вдруге взяти шлюб? Навіщо? Тим більше швидко і, вочевидь, цілеспрямовано? (між смертю Катерини і новим шлюбом пройшло півроку).

Генеалогія – пошук розгадок, схованих у століттях. 

Один факт, може змінити весь хід генеалогічного дослідження

Досліджуємо обʼємний пакет із метричних книг за 20+ років. А це добрих 2000 аркушів. Прикрим розчаруванням стало те, що жодного запису про потрібне подружжя Григорія та Ганни Кузьменків не вдавалося виявити. Їх син Василь точно народився в цьому селі, а значить і батьки повинні б там жити. Але у всіх метричних книгах…нічого.

У всіх, крім однієї. У найбільш пізній метричній книзі за 1918 виявили запис про народження Івана – рідного брата Василя. А в ньому сказано, що батько їх – не місцевий, а родом із іншого села.
Отже, ланцюжок подій бачиться таким. Григорій подався у “прийми” до Ганни в село, де вони одружилися і народили дітей. А предків Григорія треба шукати далеко від батьківщини Ганни. Навіть в іншій губернії.

Це все – з єдиного запису в метриці. Єдиного на 2000 сторінок рукопису. Якби його не вдалося знайти, то дослідження провалилося б, а час на роботу, гроші замовника витрачено даремно.

Тому генеалогія не терпить помилок, поспіху та неуважності.

Базові знання про генеалогічне дослідження

Дати народжень, шлюбів та смертей предків можуть суттєво відрізнятися від відомих, чи вже виявлених під час роботи. Похибка може бути не день, не на місяць, а на роки. Навіть 10-15 років.

Тому помилкою є такий підхід до пошуку: “Мій предок народився у 1910, його батько – в 1880, а його дід – у 1860. Значить, подивлюсь метричні книги за ці роки і швиденько вивчу родовід до середини 19 століття”. Ні, друзі. Так не буває.

Метричні книги завжди слід вивчати за період. За десятки років. Генеалоги працюють за такою методою не тому, що хочуть взяти з вас більше грошей, працювати над замовленням декілька місяців. А тому, що інакше потрібні факти не знайти.

Приймаючи рішення не досліджувати значну кількість метричних книг, ви свідомо “викреслюєте” з родинної історії величезну кількість інформації про предків. І не побачите весь спектр родинних звʼязків.

Чим більше документів опрацюєте, тим повнішим буде генеалогічне дерево. Може бути так, що тільки ви маєте шанс його дослідити. Тільки ви серед усіх з вашого роду.

Продовження теми про те, як дослідити родовід і знайти цікаві факти, читайте у нашому блозі.

Обирайте компанію, щоб замовити дослідження родоводу.

Ми проводимо генеалогічні дослідження виключено на основі архівних документів. У нашій команді тільки спеціалісти, які мають історичну освіту та досвід роботи в архівах України.

Починайте дослідження генеалогії вже зараз, допоки документи ще доступні.