Як правильно оцінити хронологічні перспективи генеалогічного дослідження?
Це важливо знати, щоб розуміти, як глибоко можна дослідити дерево родини.
Припустимо, що найбільш рання метрична книга, яка збереглася, датована 1780 роком. Це не значить, що дослідження ніколи не перетне 1780 рік. У метриці (або навіть більш пізніх) може бути запис про смерть вашого прямого предка, якому понад 60 років. Отже, він міг народитися на самому початку XVIII століття. Крім того, із запису стане відомо, як звали його батька. А це поглиблює родовід ще на одне покоління та ще на мінімальні 20 років.
Зі сповідними розписами чи ревізіями кінця XVIII століття все простіше. У цих документах переписані цілі родини предків з інформацією про їхній вік. Голові сімʼї, найстаршому чоловіку, тоді могло бути понад 50, 60 чи навіть 80 років. Так сталося у моєму випадку. У сповідному розписі за 1748 рік я знайшов одного зі своїх прадідів, якому більше 70 років, а його сину – 50+.
Вивчити дерево родини – детективна робота. Перспективи її знати доцільно. Так ви поставите ціль і мету, знатимете, куди рухатися. Відкриття будуть вас чекати уже в ході дослідження.
Продовження теми про практику реальних генеалогічних досліджень, читайте у блозі нашої компанії.
“Дар передбачення”.
Досліджуючи дерево родини клієнта генеалогічного агентства, шукаємо запис про народження Ніни Яківни Онищенко, рік народження якої – приблизно 1900. Знаємо, коли народився її майбутній чоловік. Він 1899 року, а значить обраниця має бути його ровесницею.
Першою знахідкою був запис про шлюб Якова Онищенко з Параскевою Зінченко, датований 1890 р. Здавалося, б успіх. Уже відомо дівоче прізвище матері Ніни. Далі чекав поворот справи. Параскева померла у 1901, так і не народивши Ніну.
Що це значить? Яків мав оженитися вдруге, невдовзі після смерті першої дружини. Друга жінка Якова мала стати матірʼю Ніни. Так воно й вийшло. У січні 1902 року Яків узяв у дружини Марфу Ганзину. У листопаді 1902 народилася Ніна. Тільки вони не була Ніною при народженні. Її назвали Неоніла. Нащадки запамʼятали її як бабу Ніну.
Немає ніякого дару передбачення. Є досвід, який в генеалогії безцінний. Бо кожен родовід – унікальний. Чим більше генеалог їх дослідив, тим більше ситуацій він може без помилок розібрати.
Як у науці, ми покладаємось на припущення. Але кожне з них повинне мати документальне підтвердження, щоб ви могли дізнатися точне дерево родини.
Що робити, якщо метричні книги не збереглися?
Наприклад, така ситуація з дослідженнями дерева родини по території колишньої Чернігівської губернії. Метричні книги багатьох сіл і міст добре збереглися приблизно з 1875 по 1918 рік. Фактично без пробілів. А от між 1875 і 1820 – діра на півстоліття. Водночас, є сповідні відомості за кінець 18 – початок 19 століття.
Що ж, якби прогалини в збереженості документів були нездоланною проблемою, то більшість генеалогічних досліджень провалилися. Для цього й живуть професійні генеалоги, щоб майстерно і точно складати родоводи.
Розберем в дереві родини на прикладі реальних героїв.
Це буде Шевченко Микола Павлович і його син Шевченко Іван Миколайович. Останній народився у 1878 році, запис про його народження зберігся. Із нього ми й дізналися імʼя Іванового батька.
А коли ж народився Микола Павлович? Та бог його знає. Може в 1860, а може в 1828. Іван Шевченко міг бути його первістком, або ж наймолодшим сином. Так, запис про народження Миколи Павловича ми вже ніколи не знайдем, його нема і не буде. Навіть шукати його не треба, змиримося з цим.
Світ влаштований так, що люди помирають. Нам треба шукати запис про смерть Миколи Павловича Шевченка, бо у ньому буде вказано його вік на час кончини. Так ми дізнаємося період, коли він народився.
Сценарій, що правильно дослідити дерево родини, був складний. Виявилося, що Микола Павлович помер у 1900 в 40 років, а отже народився в 1860 році. Як нам вийти в глибину, до рівня збережених за початок 19 століття сповідних відомостей чи метричних книг? Треба шукати запис про смерть Павла Шевченка! Зрозуміло, що ми ступаємо на крихкий лід, бо записів про смерть людей з іменем Шевченко Павло може бути декілька.
Існує багато міфів про генеалогію. Розібратися в тому, що є правдою, допоможе стаття в нашому блозі.
Для дослідження дерева родини треба “вмикати” режим детектива по-максимуму.
А були у Миколи Павловича брати чи сестри? Може такий собі Павло Шевченко був поручителем на їх весіллі? Так то ж може буть їх батько! Порівнюємо із знайденими записами про смерть Павла і… гадаю, матимемо результат!
Сценарій простий. Наш Микола Павлович Шевченко помер в 1880 у віці 60 років. Значить, він народився між 1820 та 1830 роком. У такому разі, його батько – Павло Шевченко – має бути записаний у сповідних відомостях за 1820 чи навіть 1800 рік. А може й того раніше.
Генеалогія – штука непроста. Вона не прощає помилок, поспіху, хибних висновків. Не впевнені, що зробите все самі правильно зможете дізнатися дерево родини, тоді довіряйте професіоналам.
Обирайте послугу дослідження родоводу в генеалогічній компанії Family Tree
Обирайте опцію замовити дослідження родоводу у генеалогічній компанії “Family Tree”.
Ми вивчаємо генеалогію для замовників з України та всього світу уже 10 років. Гарантуємо результативне, цікаве і науково достовірне генеалогічне дерево вашого роду.